Інформаційна картка вчителя української мови і літератури Щоголєвої І.В.

УРОК-ПРОЕКТ

Тема: ПРОСТИЙ ПРИСУДОК

Мета:  

дидактичний аспект: поглибити знання учнів про присудок як головний член речення, способи його вираження; сформувати вміння виділяти присудки в двоскладному реченні, визначати способи їх вираження;

розвиваючий аспект: удосконалити вміння констру­ювати речення з різними за способом вираження при­судками;

виховний аспект: за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу підвести учнів до осмислення мовного етикету як культурного обличчя нації.

Внутрішньопредметні зв'язки:

Лексикологія і фразеологія: засвоєння фразеологізмів і крилатих висловів з різними способами вираження в них простих присудків.

Культура мовлення і стилістика: синонімія різних способів виражен­ня простих присудків.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань (формування мовної ком­петенції)

Технологічний аспект:

технологія розвиваючого навчання, розвитку критичного мислення, навчання як дослідження, випереджаючого навчання

ХІД УРОКУ

I. Мотивація навчальної діяльності. Цілепокладання

1. Ознайомлення з епіграфом уроку

Мовний етикет — культурне обличчя нації.

Нар. Мудрість

2.  Оголошення теми, мети, завдань уроку

II. Актуалізація мотиваційних резервів учнів

1. Бесіда за запитаннями

1.  Яке речення називається двоскладним? Навести приклади.

2.  Яку функцію в реченні виконують головні члени?

3.  Який головний член речення називається присудком? Як він пов'язується з підметом?

ІІІ. Основний зміст роботи

1. Усвідомлення теоретичного матеріалу в процесі практичної роботи. Робота з опорною схемою

Розглянути схему. З'ясувати, Шо вам відомо про присудок як го­ловний член речення, а яка інформація є новою.

СХЕМА 1. Реалізація 1-го етапу проекту.

► Дати повне визначення присудку, скориставшись схемою.

Творче спостереження з елементами аналізу

►  Прочитати текст. Яке речення в ньому є ключовим? Дібрати за­головок. Підготувати усний переказ висловлювання.

Етикет українців вироблявся, витончувався впродовж тисячоліть. Окремі вислови етноетикету сягають ще дохристиянського періоду і пов'язані з язичеською обрядністю, звичаями, усталеними у слов'ян. Наприклад, жінка, перепрошуючи за вимовлене в хаті недобре слово, говорила: «шануючи сонечко святе, і піч, і стіл», а чоловік, утриму­ючись від лайки, промовляв: «сказав би, та піч у хаті». Це пов'яза­но з давніми слов'янськими культами сонця, печі, стола. Замінивши відкрите вогнище, якому в давнину поклонялися як опікунові дому очищаючій та живильній силі, піч стала уособленням сімейного доб робуту й охоронцем родинних таємниць. Люди вірили: якщо шану­вати піч, вона дасть силу, достаток, здоров'я (С. Богдан).

►  Визначити головні члени речення. Звернути увагу на присудки. Розподілити їх на прості та складені.

►  З'ясувати, яка відмінність етикету й етноетикету.

2. Дослідження-відновлення

►  Записати речення, ставлячи дієслова у відповідній формі способу і часу. Підкреслити присудки.

1. Слово «етикет» (примандрувати) у нашу мову з французької через посередництво російської і польської. 2. Дотримуючись правил мовного етикету, ми передусім (засвідчувати) свою вихованість, ша­ну й уважність до співрозмовника. 3. Частина формул мовного ети­кету поступово (архаїзуватися). 4. Мовний етикет (не обмежуватися) тільки розмовно-побутовим стилем. 5. Особливості мовного етикету (простежуватися) у виборі певних виразів і їх поєднанні. 6. Поряд із функціональними стилями (виділятися) також стилі експресивні. 7. Навіть до одного і того ж адресата залежно від стилю ми (зверта­тися) по-різному. 8. Суттєво (впливати) на вибір етикетного виразу тональність спілкування. 9. (Змінюватися) етикетна формула і залеж­но від статі співрозмовника.

                                                                                                                                 (За С. Богдан)

►  Зробити висновок про вираження простого присудка. Свої спо­стереження зіставити з теоретичним матеріалом підручника.

3. Дослідження-аналіз. Реалізація 2-го етапу проекту.

►  Виразно прочитати уривки з поетичних творів. Звернути увагу на виді­лені присудки. З'ясувати, до простих чи складених вони належать. 1. Білі акації будуть цвісти в місячні ночі жагучі; промінь морями

заллє золотий річку, і верби, і кручі... (В. Сосюра). 2. Будуть тебе кли­кать у сади зелені хлопців чорночубих диво-наречені (В. Симоненко).

3. Усі, хто про безсмертя мріє, хай схиляться до споришу (М. Руденко).

4. Буду згадувать серця пожари, як на гору до неї я йшов (В. Сосюра).

5.  І нехай пливе за роком рік, буду, мамо горда і вродлива, з тебе ди­вуватися повік (В. Симоненко). 6. Хай мовчать Америки й Росії, коли я з тобою говорю! (В. Симоненко).             7. Будуть крани водою шуміти. Бу­дуть клумби широкі цвісти (Г. Чубач).

Коментар учителя. Присудок, виражений дієсловом складеної форми майбутнього часу, належить до простих. Наприклад: Будуть солодко віять минулим білі яблуні в нашім саду (В. Сосюра). Порів­няйте: Солодко віятимуть минулим білі яблуні в нашім саду.

► Прочитати 1, 2, 4, 5, 7 речення, змінюючи складену форму май­бутнього часу дієслів на складну.

►  Зробити висновок про спосіб морфологічного вираження просто­го присудка, скориставшись матеріалом таблиці.

4. Презентація результатів роботи над проектом.

Способи вираження простого присудка

Простий присудок виражається
формами дієслів дій­сного способу в тепе­рішньому, минулому і майбутньому часі	формами дієслів наказового та умовного спо­собів	фразеологізмом
Біля сухого дерева й сире горить. Ложка дьогтю зіпсує бочку меду (Нар. творчість)	Нехай цвітуть про тебе спі­ви... (В. Сосюра). Поїхав би я в гості, та люди не кличуть (Нар. творчість)	Весна вступила у свої права.

5. Творче конструювання (робота в парах)

Установити відповідність між фразеологізмами й синонімічними до них дієсловами. За зразком скласти пари речень так, щоб у ролі простих присудків уживалися: а) фразеологізми; б) синонімічні до них дієслова. Підкреслити головні члени речення.

Зразок. Він поставив на кін усе. — Він ризикував усім.

1	Припасти оком.	А  Посміхатися.
2	Робити вигляд.	Б  Завмирати.
3	Скалити зуби.	В  Задивитися.
4	Скребти голову.	Г   Мовчати.
5	Вростати в землю.	Д  Набридати.
6	Валяти дурня.	Е  Прикидатися.
7	Набрати води в рот.	Ж Байдикувати.

Вибіркова робота на основі тексту

► Прочитати. Визначити тип мовлення. Дібрати заголовок, що ви­ражав би основну думку. Виписати прості присудки. Указати на спосіб їх вираження.

Я пригадую, з яким особливим нетерпінням чекав, коли прилетять лелеки до нашого села. І була якась особлива радість зустрічі із цими птахами: вони всідалися на старій клуні і, закинувши голову до неба, розсипалися клекотом. Разом із ними приходила весна, земля про­кидалася й виповнювалася знову безліччю істот: жаби кумкали, жай­воронки вимірювали піснями височінь неба, бджоли стрімко проно­силися над головою, а джмелі особливо довірливо щось проказували до розцвіченої синенької кропивки. Який багатий світ! Спориш зво­рушливо зеленів дрібнесенькими листочками, червонясті язички кін­ськоголю ловили тепле проміння, а на оболоні, залитій водою, походжали на певній відстані один від одного, поважно переставля­ючи ноги, лелеки.

                                 

                                                                      (За П. Мовчаном)

► Дослідити, чи всі присудки в тексті належать до простих. Навести приклади складених присудків.

V.  Рефлексія

1. Самостійна робота

Самостійне виконання вправ. Коментоване письмо.

VI. Оголошення результатів навчальної діяльності

Самоаналіз діяльності учнів

VІI. Повідомлення та коментування домашнього завдання

·        Записати 5—6 народних висловів про роль людини в суспільстві. Виділити граматичні основи, схарактеризувати підмети і присудки.

·        Проаналізувати текст повісті І. Нечуя-Левицького «Кайдашева сім’я». Встановити види присудків, які зустрічаються в тексті. Скласти повідомлення «Особливості вживання присудків у повісті І. Нечуя-Левицького «Кайдашева сім’я» та їх стилістична роль»