ТЕМА: Протистояння добра і зла в оповіданні Є. Гуцала «Лось»

МЕТА:

Дидактичний аспект:

закріпити знання учнів з теорії літератури: жанр твору – оповідання, композиція художнього твору, літературний портрет; закріпити знання учнів про композицію оповідання Є.Гуцала «Лось»; навчати виділяти та пояснювати в оповіданні найбільш вражаючі фрагменти, давати власну оцінку зображуваному; навчати аналізувати художній образ на основі оцінки дії та вчинків героїв, авторської оцінки персонажів; навчати  учнів аналізувати художній текст: добирати цитати з тексту на підтвердження власних думок; закріпити знання учнів про морально-етичну категорію «добро»; скласти «формулу добра» за оповіданням Є. Гуцало «Лось»

Розвиваючий аспект:

розвивати  навички виразного читання, уміння переказувати текст; розвивати вміння роботи з текстом, аналізу художднього літературного твору; образне мислення, творчу уяву

Виховний аспект:

виховувати любов до світу природи і людини в ньому, до добра та милосердя, усвідомлення турботи про світ природи як неодмінну рису гуманної,  гідної поведінки; виховувати в учнів відразу до лицемірства, жорстокості

Компетентісний аспект:

формувати і розвивати літературну, комунікативно-мовленнєву, загальнокультурну, соціокультурну, ціннісно-світоглядну компетентність

Технологічний аспект:

технологія розвиваючого навчання, розвитку критичного мислення, навчання як дослідження, проектна технологія

ЗАВДАННЯ УРОКУ:

Навчити учнів критично оцінювати дії та вчинки героїв оповідання, давати особисту оцінку подіям та героям, узагалшьнювати результати дослідження

ТИП УРОКУ: урок систематизації та узагальнення знань, умінь, навичок

ВИД УРОКУ: урок-дослідження

ОБЛАДНАННЯ УРОКУ: підручник, ілюстрації до оповідання «Лось», портрет Є.Гуцала, картки-ілюстрації до складання композиційної лінії, картки для складання інформаційного грона та «формули добра», відоряд (комп’ютерна підтримка)

ЕПІГРАФ УРОКУ:

                    Немає величі там, де немає <...> добра і правди.  ( Л.М. Толстой)

ПРОБЛЕМНІ ПИТАННЯ:

Чи є співчуття, милосердя, небайдужість, бескорисливість шляхом до перемоги добра?

ХІД  УРОКУ

І. Мотивація навчальної діяльності

1) Слово вчителя

Класик європейської літератури Л.М. Толстой сказав: «Немає величі там, де немає <...> добра і правди».

Отже, ми продовжуємо працювати над проектом «Тема добра і зла в творах української літератури.

2) Повідомлення теми, мети та завдань уроку

Сьогодні ми будемо досліджувати протистояння добра і зла в оповідання Є. Гуцала «Лось». У ході нашої роботи ми встановимо «формулу добра», порівняємо з тими «формулами добра», які ми вже склали і дамо відповідь на проблемні питання: «Чому добру повсякчас протистоїть зло? Чи є співчуття, милосердя, небайдужість, бескорисливість шляхом до перемоги добра?»

  Для успішної роботи нам необхідні знання з теорії літератури: жанр твору – оповідання, композиція художнього твору, літературний портрет.

ІІ. Актуалізація знань. Перевірка домашнього завдання

1) Літературна розминка

· Скласти біля дошки композиційний малюнок оповідання за ілюстраціями до твору, прокоментувати.  (2 учні)

· Повторення понять з теорії літератури: композиція та складові елементи композиції

2)    Бліц-турнір

· с. 225 прочитати визначення оповідання

· продовжити фразу «Оповідання Є. Гуцала «Лось» є оповіданням тому що...» за ознаками оповідання (3-4 учні)

ІІІ. Основний зміст роботи. Аналіз образів твору.

Складання «формули добра»

1) Характеристика образу братів-підберезників. Складання інформаційного грона.

·        Які герої твору, на вашу думку, уособлюють добро в оповіданні? (брати-підберезники)

·        Прочитай опис братів-підберезників (с. 221), Про що він свідчить? (Вони були сильні, лагідні, неагресивні)

·        Перекажіть епізод врятування лося старшим братом (с. 221 «Але старший брат був розсудливий...»). Про що він свідчить? (Старший брат був розумним, не розгубився в екстримальній ситуації, був відважним)

·        Які риси характеру проявляють хлопчики під час врятування лося? Підтвердіть свої висновки текстом. (с. 222) «Обидва брати і не думали про те, що весняна крига – зрадлива, що вона не зважить на те, що вони рятівники»? (про сміливість хлопчиків, відвагу)

     2) Презентація роботи творчої акторської групи учнів. Драматизація. Розігрування уривку твору за ролями.

Молодший брат. Це з заповідника.

Дядько. Заповідник далеко звідси. Сюди з заповідника лосі не бігають.

Молодший брат. Це з заповідника.

Дядько (гнівно) А вам яке діло?

Старший брат.  Ми його з води вирятували (ненависним поглядом уп’явся в обличчя дядьки)

Дядько. О‑о, він однаково був би втопився!.. І вже втопився був, так? Скажете, що втопився, а пощастило витягти нежи­вого.

Старший брат (з напруженим, гнівним виразом обличчя) Ми його врятували!

Дядько (дуже гнівно). Ану замовчіть мені, бо дістанеться вам од мене й од батька вашого! Будете розумні, то матимете й собі м’яса, не скривджу.

Менший брат одвертається, приховуючи сльози. Старший брат бере його за руку,  мовчки веде до саней.

Дядько (услід братам) І роги вам віддам !

3) Бесіда за змістом побаченого

·        Які риси характеру братів проявляються в цьому уривку? Поясніть свої висновки. (безкорисливість, любов до природи, усвідомлення того, що диких тварин слід охороняти, чесність)

4) Бесіда за змістом твору

·        Які, на вашу думку, риси характеру спонукали братів рятувати лося з крижаної пастки? (співчуття до його долі, любов до природи, небайдужість до долі лося, допомога тим, хто потрапив у біду)

·        Чи керувались хлопці користю, рятуючи лося? (ні, робили це безкорисливо заради врятування життя)

·        Як ви думаєте, цей вчинок можна назвати величним?

5)Вправа «Асоціація». Робота з картками темного і світлого кольору

·        Як ви думаєте, якого кольору душа у братів – світла чи темна? Чому? (бо вони роблять добрі, світлі вчинки)

·        А у дядька Шпичака? (темна, бо він робить погані, чорні вчинки)

·        Як з точки зору мовознавчої науки ми назвемо фрази «Людина з світлою душею» або «Людина з темною душею»? (фразеологізм, крилаті слова)

6) Складання інформаційного грона

7) Складання «формули добра»

·                   Актуалізація знань.

- У яких творах української літератури, які ми вивчили у 5-му класі, найяскравіше звучить тема добра? (Народні казки «Про правду у кривду», «Ох», «Мудра дівчина», казка В. Симоненка «Цар Плаксій і Лоскотон», казка В.Короліва-Старого «Хуха-моховинка»)

·                   Презентація роботи творчої групи літературознавців.

Прочитати прислів’я та приказки, які ви знайшли про добро.

Доброму всюди добре.

Добро пушить, а лихо сушить.

Світ не без добрих людей.

Добре треба шукати, а зло саме прийде.

Добро роби - добро й буде.

Все добре переймай, а зла уникай.

З добрим поживеш – добро й переймеш.

Добрий чоловік — надійніше кам'яного мосту.

Від добра ніхто не тікає.

Хто людям добра бажає, той і собі має.

Робиш добро – не кайся, робиш зло – зла й

сподівайся.

·                   Пригадайте «формулу добра», яку ми склали за казкою В.Короліва-Старого «Хуха-Моховинка». Які її складові частини?

·                   Складання «формули добра» за оповіданням Є. Гуцала «Лось»

·                   Компаративний аналіз «формул добра» за казкою В. Короліва-Старого «Хуха-Моховинка» та Є.Гуцала «Лось». Визначення спільних рис (доброзичливість, безкорисливість, небайдужість до долі інших)

·                   Презентація роботи творчої групи мовознавців.Лексична робота

Вчитель: Україна – європейська держава,тому ми повинні знати слова-терміни, якими  користується вся європейська спільнота, весь світ. Творча група мовознавців отримала завдання підібрати синонім іншомовного походження до слова «безкорисливість». (Альтруїзм – від фр. alter-інший. Готовність безкорисливо діяти на благо інших, зрікаючись заради цього власних інтересів)

8) Творча робота

Гра «Я письменник». (Усно або письмово)   

Умови гри: створіть власний кінець оповідання «Лось». Написати невеликий твір (5-7 речень) або скласти усне висловлювання (5-7 речень).

ІV. Рефлексія

1) Робота з епіграфом

Чи підтвердили ми епіграф нашого уроку? Доведіть

2) Бесіда за результатами уроку

· Чи актуальна тема добра і зла в сучасному житті? Де ми зустрічаємось найчастіше з цією темою?

· Які висновки зробили для себе? (Найголовнішими рисами добра є співчутливість, відсутність агресії – доброзичливість, співчуття, безкорислива допомога)

3) Інтерактивна гра «Мікрофон»

Продовжіть фразу «Людина повинна бути доброю, тому що...»

4) Презентація результатів дослідження. Зв’язна розповідь за темою уроку.

«Після цього уроку я зрозумів, що добро – це неагресивність, доброзичливість, безкорисливість, небайдужість, співчуття, сміливість, любов ло природи. Людина повинна бути доброю, тому що всі ми живимо серед людей, і кожнен повинен учитися розуміти інших, берегти все живе на цій планеті, виховувати в собі непримиримість до аморальних вчинків, боротися з байдужістю, черствістю, бо негативні жахливі вчинки залишають на все життя глибокий слід у душі і серці людини».

V. Оголошення результатів навчальної діяльності. Самоаналіз.

VІ. Повідомлення та коментування домашнього завдання

Метод «Вибери сам» (завдання 1-2)

1. Намалюйте ілюстрації до твору, прокоментуйте їх.

2. Написати твір-мініатюру на тему: «Що потрібно для того, щоб роги лося щовесни зеленіли, наче «розложистий кущик»?

3. Виготовити закладинку «Формула добра» за оповідання Є.Гуцала «Лось»

Бібліографія

1.                      Авраменко О.М. Українська література: підр. для 5-го класу загальноосвітніх навчальних закладів. – К.: Грамота, 2013

2.                      Євген Гуцало /Дивосвіт “Веселки”: Антологія літератури для дітей та юнацтва: В 3-х т. Т. 3. – К., 2005. – С. 259.

3.                      Євген Гуцало //Історія української літератури ХХ століття: В 2-х кн. Кн. 2. – К., 1998. – С. 318-322.

4.                      Євген Гуцало //Кодлюк Я.П., Одинцова Г.С. Розповіді про письменників. – Тернопіль, 2003. – С. 25-26.

5.                      Морозюк Н.Ф. Філософія добра і зла в оповіданнях Євгена Гуцала /Н.Морозюк //Укр. літ. в загалноосвіт. шк. – 2006. - № 8. – С. 29-31.

6.                      Садкіна В.І. 101 цікава педагогічна ідея. Як зробити урок. – Х.: „Основа”, 2010.- 88 с.

7.                      Шевченко А. Феномен Євгена Гуцала /А.Шевченко //Дивослово. – 2003. – № 3. – С. 22-24