четверг, 25 декабря 2014 г.

               Літературно-музична композиція
« ПОЛІТ  ДУШІ  НА  РОЗБУРХАНОМУ   КОНІ  СТРІМКОЇ ПОЕЗІЇ «
                       (  за поетичною творчістю Лесі Степовички  )

Мета : поглибити знання учнів про поетичну творчість Лесі Степовички; більш повно розкрити ідейно-тематичний діапазон лірики поетеси, багатогранну палітру її творчості; донести до свідомості учнів високе громадянське звучання поезії Лесі Степовички;
              виховувати любов до рідного слова, літератури рідного краю, України, активну громадянську позицію; сприяти розширенню діапазону літературних знань учнів; формуванню літературних смаків;
               розвивати зв’язне усне мовлення учнів; творчі здібності і нахили; майстерність художнього слова; акторські здібності; сприяти самореалізації особистості учнів
Обладнання: портрет поетеси; роботи художника О.Немятого (ілюстрації до поезій); виставка творів письменниці; висловлювання про творчість поетеси письменників Дніпропетровщини
Методи і прийоми: усне повідомлення; декламування поезій; виконання  драматичних ролей; виконання пісні; музичний супровід

                                                   ХІД   ЗАХОДУ

                                             Д і й о в і    о с о б и :
Леся Степовичка (дівчина, що грає роль повинна не стільки бути схожою на поетесу, скільки виражати її внутрішню суть, грати характер)
Образ України (дівчина в національному українському вбранні)
Чтець ( хлопець, що виконує роль автора)

Виконання пісні на слова Лесі Степовички
Під супровід бандури (або будь-який музичний супровід) виконується пісня «Цікавий місяць на колінах низько»)

Чтець ( під музичний супровід)
            Мужня тональність поезій Лесі Степовички свідчить про твердий характер і гартовану волю поетеси, котра в своїй творчій практиці геть відкидає альбомну розніженість і ліричне сум’яття, що іноді властиве сучасним поетесам. Вона утверджує свою поезію, гостро патріотичну, міцну, сильну духом і водночас витончено-інтимну.

Леся Степовичка
О, Сіятелю наш, не видко за імлою,
відкрий, як жити на землі дідів !
Куди мене зернинкою малою
Ти задля чогось, Боже, ізронив.(« Чи знаєш, ти, мого дитинства ліс»)
  
 Образ України
Щоби нова прийдешняя доба
вас не застала у брудній калюжі,
вичавлюйте краплинками раба,
впускайте світло з закоптілі душі.(« Ланцюгова підозра» )

Чтець
            В її поезії виявляється відверта публіцистична загостреність, що не криється в шати винахідливих метафор та густі тумани підтекстів. Спосіб її розмови з читачем – це пряма мова. Патріотизм її поезій разючий, наснажений щемливим болем за долю рідного краю, співстражданням за людину, яку прирікають гіркоти буття земного.

Леся Степовичка
А, може, було б краще, аби ти була
зовсім маленькою, моя Батьківщино ?
Може, тоді б ми поцінували
кожну грудочку твого чорнозему
і кожну миттєвість своєї волі ? (« Хто ми ?» )

Образ України
За що ця карма, Господи,
невже ж нам, українцям,
бути навічно хохлами.   (« Хто ми?»)

Чтець ( під музичний супровід)
             Патріотична лірика Лесі Степовички – це пломінкий пафос дошукування істини вияву національної самобутності, самосвідомості душі кожного з нас, приналежних до роду свого давньоісторичного. Поетеса не заграє з власним народом, даруючи його традиційно улесливими епітетами, а розмірковує про парадокси українського національного характеру і шляхи національного відродження.

Образ України
А що мій край ?! Без віри й сподівання –
життя людей, що схожі на мерців,
обличчя їх безрадісні чи п’яні.
Життя на цвинтар ! Та рідні люди ці. 
                                                    («Чи знаєш ти, мого дитинствва ліс»)
Леся Степовичка
Мені тут солодко, і моторошно, й добре !
Лише прийду до тями в рідній хаті
та й заходжуся, вдягнувши сіру робу,
кошари Авгія перемитвати.
                           (« Чи знаєш ти, мого дитинства ліс» )

Чтець ( під музичний супровід)
             Сумна Україна в поезіях Лесі Степовички. Це і “пустка”, “незжатий лан”, і “край багатий, де людина жебра, ледь животіє в щедрії жнива” і “смертельно хвора мама”. Але поетеса не втрачає мужнього оптимізму щодо майбуття рідної країни, наділеної Богом і природою усіма можливими багатствами. З палкою пристрастю патріота-борця вона говорить про свою землю, зраненою мовчазною зрадою нашої байдужості і шукає шляхів подолання того становища.

Леся Степовичка
Хіба ж не ми милувалися згарищами
спалених  козацьких церков ? («Хто ми ?»)

Образ України
Хіба не ми позираємо байдуже,
як б’ється в конвульсіях бруду
із останньої сили
річка оріїв синя Оріль[...] 
Хіба не ми скніємо з голоду,
серед щедрих ланів,
не здатні прогодувати себе ? («Хто ми ?»)

Чтець ( під музичний супровід)
            І вона шукає шляхи відродження України. Знає, що не треба стогнати від безсилля, а діяти, усвідомити нарешті, хто ми, відродити чисте сяєво незрадливої віри в предківські ідеали. Вірить поетеса в дивосилу слова рідного – воно зціляє, воно воскрешає душу. Має Леся Степовичка і високі взірці мужніх оборонців чести і слави роду українського, патріотів і слова рідного, і дії лицарської, що знали достеменно: ми українці, ми предковічний народ.

Образ України
Ти там, де чути і барвисту, й гонорову,
таку чуттєву і цнотливу мову…,
що розіллється золотим потоком
і ймення дасть всьому, що є під Богом…
У мові – все ! Без мови ніц немає !
Руїну сірую лиш мова подолає ! («Віртуальна реальність»)

Леся Степовичка
Мільйонний мегаполіс важко дихав,
зачмулені лили горілку в рота,
коли Сокульський непомітно й тихо
підняв свій хрест і рушив до Голгофи.

Один за всіх розпятий і воскреслий !
Глухі й лукаві вслід йому плювали.
Ти рятував їх від тавра безчестя,
прости їм, бо вони того не знали. (« Памяті Івана Сокульського» )

Чтець ( під музичний супровід )
            Поезія Лесі Степовички – це не стогін безсилля. Це віра в свою Батьківщину, це оптимістичний, життєстверджуючий погляд у її майбутнє.
Вона вірить, що вогники любові до Вітчизни здатні запалати жарким багаттям відродження України.

Звучить музика. Актори виходять вперед

Образ України
Ми тії вогники малі зберем докупи
й запалим до небес жарке багаття... («Віртуальна реальність»)
Леся Степовичка
...Й турботи нашої міцного трунку
заслаблій неньці піднесемо, браття! («Віртуальна реальність»)
Всі разом
Не пошкодуймо праці і любови !
Ще буде правий лад у нашім краї, («Віртуальна реальність» )
Леся Степовичка
каштановім,
Образ України
 пшенишнім,
Чтець
волошковім ! («Віртуальна реальність» )
Леся Степовичка
Я вірую. Я впевнена. Я знаю.  ( «Віртуальна реальність» )



Комментариев нет:

Отправить комментарий