ОПИС НАУКОВО-МЕТОДИЧНОГО ПРОЕКТУ

МОДЕЛЬ ФОРМУВАННЯ ПРЕДМЕТНОЇ МОВНО-ЛІТЕРАТУРНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ УЧНІВ В КОНТЕКСТІ ІННОВАЦІЙНОГО ОСВІТНЬОГО ПРОСТОРУ

Науково-методичний проект «Модель формування предметної мовно-літературної компетентності учнів в контексті інноваційного освітнього простору» – високопрофесійне узагальнення системи роботи вчителя української мови і літератури НВК № 59 м. Дніпропетровська Щоголєвої Інни Вацлавівни. Робота складається з трьох розділів, містить висновки, методичні розробки уроків та позакласних заходів з української мови і літератури, розробки методичних заходів, пов’язаних з темою науково-методичного проекту.

У вступі автор науково обґрунтовує вибір теми проекту, вказує, що інноваційний освітній простір XXI століття визначає креативна освіта, яка базується на особистісно зорієнтованому навчанні, інноваційних технологіях.  У зв'язку з цим сьогодні головним виміром якості функціонування освітньої системи має бути здатність молодого покоління повноцінно жити і активно діяти  в новому світі, постійно самовдосконалюватись, адекватно реагувати на зміни, особ­ливо у періоди технологічних та цивілізаційних змін. Відповідно до вимог нового Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти (2011 року) сучасна парадигма національної освіти в Україні ґрунтується на засадах особистісно зорієнтованого, компетентнісного і діяльнісного підходів, що реалізовані в освітніх галузях і відображені в результативних складових змісту базової і повної загальної середньої освіти. Отже, в умовах модернізації змісту національної освіти в Україні, пошуку нових освітніх парадигм, орієнтованих на розвиток всебічно освіченої, творчої особистості, особливого значення набуває реалізація в педагогічній практиці сучасної школи саме компетентісного підходу. З зв’яку з цими концептуальними положеннями автор визначає актуальність вибору теми дослідження, яка визначається  пріоритетними на­прямами державної політики в галузі освіти в Україні, реалізацією нового Державного стандарту початкової та базової середньої

освіти, ключовим завданням сучасної вітчизняної освіти – формування інноваційної особистості, розширенням та поглибленням у сучасній дидактиці розробки даної проблеми в теоретичному і практичному аспектах при вивченні української мови та літератури. Автор визначає мету розробки теми, яка полягає у створенні науково обґрунтованої інтегрованої моделі інноваційних технологій з метою формування предметної мовно-літературної компетентності учнів в контексті інноваційного освітнього простору, і висуває гіпотезу дослідження: використання інтегрованої моделі інноваційних технологій при викладанні української мови і літератури дозволяє ефективно і цілеспрямовано формувати і розвивати предметну мовно-літературну компетентність учнів у сукупності всіх складових: особистісної, діяльнісної, когнітивної, мовленнєвої, загальнокультурної, лінгвістичної, читацької, літературознавчої, ціннісно-світоглядної, соціокультурної. Наукова новизна теми полягає в обґрунтуванні дидактичної доці­льності використання моделі формування предметної компетентності учнів у контексті інноваційного освітнього простору, що ґрунтується на інтегрованому використанні інноваційних технологій при вивченні української мови і літератури. Практичне значення теми дослідження – розробка дієвої моделі формування предметної компетентності учнів в контексті інноваційного освітнього простору, що полягає в інтегрованому використанні інноваційних технологій на уроках української мови та літератури з метою формування предметної компетентності учнів; розробці системи уроків за цією моделлю; підвищенні мовно-літературної компетентності уч­нів.

У першому розділі «Модель формування компетентної  особистості та формування  предметної компетентності на уроках української мови та літератури в світлі реалізації Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти та контексті інноваційного освітнього простору» автор у світлі освітньої парадигми визначає стратегічні орієнтири розвитку освіти і вказує, сучасна школа повинна допомогти молодій людині усвідомити сутність глобальних змін, знайти своє місце в цьому процесі. І основне її завдання – формування основних життєвих та предметних компетентностей школярів. Далі автор аналізує Державний стандарт

базової та повної загальної середньої освіти, визначає підходи до формування мовно-літературної компетентності учнів і вказує, що саме практичною спрямованістю відрізняється компетентнісна мовно-літературна освіта, адже  акцентує увагу на результаті навчання. Зміст мовного і літературного компонентів в основній школі спрямований на досягнення належного рівня сформованості в учнів вміння користуватися мовними засобами в усіх видах мовленнєвої діяльності, читати та усвідомлювати прочитане, на розвиток інтересу до художньої літератури і системного читання, розкриття за допомогою засобів мови і літератури національних і загальнолюдських цінностей, формування гуманістичного світогляду особистості, розширення її культурно-пізнавальних інтересів, виховання в учнів любові, поваги до традицій українського народу, толерантного ставлення до культурних традицій інших народів.   На цих засадах  автор будує технологічний аспект створення інноваційного освітнього середовища на уроках української мови і літератури для формування предметної компетентності учня і вказує, що домінантою при створенні інноваційного освітнього простору вважає проектну технологію навчання, яка використовується як матриця для інтеграції таких інноваційних технологій: технології розвитку критичного мислення, технологію розвивального навчання, технологію випереджаючого навчання, технологію навчання як дослідження, інтерактивні технології.

З метою побудови моделі взаємодії зазначених інноваційних технологій автор аналізує їх зміст та мету застосування і шукає точки дотику цих технологій. Автор вказує, що використання саме цих інновацій має не тільки спільні методологічні та технологічні точки дотику, методологічну основу та проектування цілей діяльності, а й ряд переваг: гнучкість у застосуванні, багатоваріантність прийомів, взаємодоповнюваність. Створену модель інноваційного простору автор розглядає, як застосування певного виду інновацій як портал, через який реалізуються активні види розумової діяльності: спостереження, аналіз, складання алгоритмів (логічних ланцюжків), самостійний пошук інформації, графічні організатори, різні види творчих робіт, і представляє цю модель у вигляді схем:

Схема 1

 

Схема 2

У другому розділі «Формування предметної компетентності на уроках української мови в контексті інноваційного освітнього простору (з досвіду роботи)» та третьому розділі «Формування предметної компетентності на уроках української літератури в контексті інноваційного освітнього простору (з досвіду роботи)» автор більш ґрунтовно розглядає зміст мовної та літературної компетентностей у змісті всіх складових і розкриває дидактичний, виховний потенціал кожної складової мовної і літературної компетентності. Далі автор описує технологічний аспект формування кожної складової цих компетентностей: використання певних інноваційних технологій та технологічних методів і прийомів, які застосовує в практиці роботи. Також в цих розділах автор наводить конкретні приклади використання інноваційних технологій під час уроків української мови і літератури. На приклад фрагменту уроку української мови «Загальне поняття про словосполучення» (5 клас) та уроку української літератури «Душа хитрого Лиса за казкою І. Франка «Фарбований Лис» (5 клас) автор розкриває технологічний аспект створення інноваційного середовища шляхом використання інтегрованої моделі проектної технології, технології розвитку критичного мислення, технологій розвивального та випереджаючого навчання, інтерактивних технологій.

У висновках автор узагальнює результати роботи над науково-методичним проектом та вказує, що в основі компетентнісного підходу до навчання української мови та літератури лежить дитиноцентрована освітня модель, що базується на компетентнісно орієнтованому змісті шкільної освіти. Формування предметної компетентності учнів в умовах сучасної школи є актуальною і продиктована самим життям. Даний напрям є одним з пріоритетних напрямів реалізації Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти. Всебічний розвиток індивідуальності дитини, формування ціннісних орієнтирів, формування життєво і соціально компетентної особистості сприяли впровадженню у процес вивчення української мови і літератури інтегрованої моделі інноваційних технологій, що сприяє створенню інноваційного освітнього простору і формуванню інноваційного креативного стилю діяльності вчителя, вдосконаленню методичного забезпечення навчально-виховного процесу.