Учні 11-А класу - члени літературної студії НВК № 59 "ДИВОКОЛО"

Для учнів 11-А класу Відповіді літературного диктанту

ЛІТЕРАТУРНИЙ ДИКТАНТ

за творчістю І. Багряного і романом «Тигролови»

1. Де і коли народився І. Багряний? (2 жовтня 1906 року на Полтавщині в селі Куземин)

 2. Справжнє ім’я та прізвище письменника. (Іван Лозов’яга)

 3. До яких літературних угрупувань входив І. Багряний? («Плуг», МАРС)

 4. За що було заарештовано письменника у 1932 році? (за контрреволюційну і націоналістичну діяльність)

 5. У якому році і куди емігрував письменник? (1944 рік, Німеччина, м. Новий Ульм)

 6.  У якому році було написано роман «Тигролови»? (1944)

 7. Де поховано письменника? (Німеччина, м. Новий Ульм)

 8. Визначити жанр роману «Тигролови». (пригодницький реалістичний роман)

 9. Назвати основну сюжетну лінію роману «Тигролови».(життя і боротьба Г.Многогрішного)

 10. Назвати основних позитивних і негативних героїв роману.

 11. Який епізод є кульмінацією роману? (зустріч у тайзі Григорія і Медвина, боротьба між ними)

 12. Пояснити поняття «ешелон смерті».

 ТЕМА: Література рідного краю. Образ Д.І. Яворницького  у творчості поетів Придніпров’я (9 клас)

МЕТА:   

Дидактичний аспект: ознайомити учнів з поетичними творами письменників Придніпров’я,  в яких висвітлено образ Д.І. Яворницького; проаналізувати поезії, встановити їх ідейно-тематичне звучання, жанрову своєрідність; прослідкувати особливості осмислення образу вченого, інтерпретацію його у зв’язку з морально-етичними і соціальними проблемами сучасності; закріпити знання учнів про видатних особистостей рідного краю та України;

Розвиваючий аспект: розвивати літературні смаки учнів; формувати уміння і навички самостійної, дослідницької роботи; розвивати усне зв’язне мовлення учнів; формувати комунікативний потенціал учнів через діалогічний і монологічний характер мовлення, індивідуальний стиль спілкування; аналітичне мислення учнів;

Виховний аспект: виховувати любов до рідного краю, почуття патріотизму, любові до літератури, краси художнього твору;

Життєтворчий аспект: формувати ключові життєві компетентності особистості учнів через залучення їх до творів мистецтва; формувати особистісні якості та цінність орієнтири учнів, спрямовані на розуміння морально-етичних категорій «Людина», «Особистість», «Батьківщина»; формувати креативну, громадянську, комунікативну, полікультурну, соціокультурну компетентність учнів

ТЕХНОЛОГІЧНИЙ АСПЕКТ: проектна технологія, інтерактивна технологія колективно-групового навчання

ПАРАМЕТРИ ПРОЕКТУ:

довготривалий проект: «Історичні та легендарні постаті України в творах письменників Придніпров’я»;

короткотривалий проект: «Образ Д.І.Яворницького у творчості поетів Придніпров’я»

ЕТАП РОБОТИ НАД ПРОЕКТОМ: перевірка результатів роботи на етапі «Збір інформації»; етап «Виконання проекту»

ГІПОТЕЗА ДОСЛІДЖЕННЯ: образ Д. Яворницького осмислюється поетами Придніпров’я у зв’язку із значенням і роллю видатного вченого у вивченні та збереженні історичного минулого України та рідного краю, проблемами збереження історичної пам’яті сучасними поколіннями

ПРОБЛЕМНЕ ПИТАННЯ: Як висвітлюється образ Д. Яворницького у творах поетів Придніпров’я?  

ОБЛАДНАННЯ: портрети письменників Придніпров’я, Д.І. Яворницького; фотографії пам’ятника Д. Яворницькому в Дніпропетровську, меморіального будинку-музею Д.І. Яворницького

ТИП УРОКУ:   урок-дослідження за проектною технологією

ЕПІГРАФ УРОКУ:

Яворницький – ім'я величаве,

Надзвичайне, велике, стрімке,

Для міста  Він – сонце яскраве,

Це поле пісень запашне…

Життям Він пам'ятник створив,

У пошуках – шукав неспокій,

Заради цілі знахідками жив,

І до останнього служив меті високій.

                                                                  Володимир Солодченко

ХІД УРОКУ

І. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ

·                   Музичний вступ. Вступне слово вчителя

Своєї слави легендарний наш земляк академік Дмитро Яворницький досяг невтомною наполегливою працею в ім’я України. «Моїм правилом в житті було –… працюй на користь твого народу й на пожиток краю, який тобі дорогий». Тому особистість Д.І. Яворницького сьогодні є культовою не лише в нашому рідному Придніпров’ї, а й в усій Україні, адже, в перше чергу це славне ім’я символізує нерозривний зв'язок поколінь, збереження історичної пам’яті та історичного минулого українського народу

·                    Декламування вчителям поезії лауреата премії ім. Д.Яворницького Яра Славутича «Дід із Січеслава. Пам'яті Д. І. Яворницького»

Я й досі бачу: з лану колисань

Неначе виринувши, литий з криці,

Іде кремезний степовий вусань,

Розповідаючи старі билиці.

А ми, притихлі з дива дітваки,

В самих штанцях, засмаглі, завжди босі,

Вже не пірнаємо під колоски,

Немов зайчата, бистрі  й  кирпоносі.

«Отут Сірко проходив  із кошем...

Там гайдамаки в балці ночували...

А там відбили, з юним Тимошем,

Тяжкий удар татарської навали,..

На тій могилі — баба  кам'яна,

Яку поставили прадавні скифи.

Стоїть на спомин та страшна мана,

Хоч відійшли у безвість волокити...

А ген, за яром, зупинявсь Богдан,

Коли  вертався з кримського полону

І пив  з криниці — погасить вулкан,

Що в серці збурював глибінь бездонну...»

О діду Дмитре! Січеславський Дмитре!

Невже замовкне розповідь? Невже?

Нехай будущина всі біди витре,

А голос  ваш — навіки збереже!

ІІ. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ

Ми продовжуємо роботу над довготривалим проектом «Історичні та легендарні постаті України в творах письменників Придніпров’я» й сьогодні працюємо над короткотривалим проектом  «Образ Д.І.Яворницького  у творчості поетів Придніпров’я». Отже, наша мета: дослідити поетичні твори письменників Придніпров’я, в яких висвітлено образ Д. Яворницького, встановити їх тематичне та ідейне звучання, провідний мотив. В ході роботи ми дамо відповідь на проблемне питання: «Як висвітлюється образ Д. Яворницького у творах поетів Придніпров’я?», таким чином підтвердимо або заперечимо гіпотезу нашого проекту: «Образ                       Д. Яворницького осмислюється поетами Придніпров’я у зв’язку із значенням і роллю видатного вченого у вивченні та збереженні історичного минулого України та рідного краю, проблемами збереження історичної пам’яті сучасними поколіннями».

Сьогодні ми будемо працювати у творчих групах: «Біографи», «Теоретики літератури», «Літературні критики».

ІІІ. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ (ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ)

РОБОТА НАД ПРОЕКТОМ

«ОБРАЗ Д.І. ЯВОРНИЦЬКОГО  У ТВОРЧОСТІ ПОЕТІВ ПРИДНІПРОВ’Я»

БЛОК І

«Хто не знає свого минулого, той не вартий свого майбутнього» (М.Рильський)

Життєвими стежками Д. Яворницького

·                   Перевірка роботи на етапі «Збір матеріалу» групи «Біографи» основних фактів з  життя Д. Яворницького.

 Завдання: уважно прослухати матеріал, записати біографічні моменти, висвітлені в  повідомленнях  учнів.

Максим Рильський у спогадах про Д. Яворницького «Запорозький характерник» згадував: «Дмитро Іванович Яворницький … одна з найсвоєрідніших постатей і один з найцільніших характерів, які я зустрічав на своєму … шляху. […] Тільки люди справжньої талановитості справляють завжди таке враження: вічно живих.

Це був учений і діяч з дуже широким колом інтересів: історик, археолог, фольклорист, етнограф, лексикограф, письменник-прозаїк, що пробував свої сили й у віршуванні. Але в центрі його уваги була історія Запорожжя, в яке він був просто по-юнацькому закоханий». Виклад учнями основних фактів з біографії                         Д. Яворницького.

БЛОК ІІ

Дослідження поетичних творів письменників Придніпров’я,

в яких висвітлено образ  Д. І. Яворницького

1.  Актуалізація знань

Назвіть імена письменників Придніпров’я. (Віктор Корж, Наталка Нікуліна, Сергій Бурлаков, Григорій Бідняк, Олеся Омельченко, Раїса Лиша, Ганна Світлична, Сергій Андрєєв, Любов Голота, Дмитро Демерджі, Олександр Зав городній, Володимир Луценко, Іван Сокульський, Віктор Старченко, Олександр Зайвий, Валентина Чорна, Михайло Чхан, Ганна Шепітько, Леся Степовичка, Віктор Савченко та ін.)

2. Актуалізація знань про жанри лірики. Робота творчої групи «Теоретики літератури» 

3. Перевірка роботи на етапі «Збір матеріалу» групи «Дослідники літератури».

У творчості яких письменників ми зустрічаємо висвітлення образу                                           Д. І. Яворницького?

Повідомлення учнів. До образів легендарних та історичних постатей поети нашого рідного краю звертаються досить часто. Найбільш часто ми зустрічали поезії, присвячені Т. Шевченку, Б. Хмельницькому, історичним особистостям часів Київської Русі.  Нами було встановлено, що в поетичних творах тема Д. Яворницького не набула досить широкого поширення. До образу Д. Яворницького звертаються такі поети: Володимир Солодченко (поезії «Дмитру Яворницькому», «Світле ім’я»), Леся Степовичка («Монолог Дмитра Яворницького»), Сергій Бурлаков («Яворницький»), Олександр Завгородній («Цеглини будинку, де жив Яворницький»), Юрій Кібець  («Від Єгипту до Славути»), Гаврило Прокопенко («Яворницькому»). У поемі Костянтина Чернишова «На Дніпрі» ми знайшли згадку імені Д. Яворницького. На наш погляд, найбільш яскраво і глибоко висвітлено образ Д. Яворницького в таких поезіях:  В. Солодченко «Дмитру Яворницькому», Леся Степовичка «Монолог Яворницького», Г. Прокопенко «Яворницькому»,                 С. Бурлаков «Яворницький».

4. Дослідження поезії В. Солодченка «Дмитру Яворницькому».

·                   Повідомлення групи «Біографи» фактів з життя письменника.

Народився Володимир Савелійович Солодченко 16 вересня 1939 року у  мальовничому пригороді міста Дніпропетровська — селищі Сухачівка, у сім'ї робітника. Родина поета була велика, 11 дітей, виховувались без батька. З ранніх літ запали митцеві в душу чарівні мамині пісні, яким милувалася вся округа, і та місцевість, де ріс Володимир Савелійович: річка з плавнями, ліс, поле і гора, де проживала вся родина.

Коли поету було шість з половиною років, не стало батька, якого він майже не пам'ятав. Весь тягар за виховання дітей ліг на плечі моєї мами, Оксани Тихонівни. Вона не мала освіти, але була чуйна, лагідна душею, ніжна, трудолюбива жінка.    То були тяжкі післявоєнні роки. У скруті, у злигоднях, перебивались без шматка хліба у низенькій глиняній хатині.

Пішов письменник до першого класу Сухачівської школи. Ось як згадує В. Солодченко ті перші свої шкільні кроки: «…великі робочі, батьківські ботинки... намотав,  як міг, онучі... І пішов... пройду метрів з десять, а онуча, клята, вилазить і тягнеться за мною... Що засуну її в ботинок, а вона знову тягнеться, а мені ще й наступають на неї... Це побачив директор школи Павло Степанович Ілляшенко, завів мене в якусь кімнату (то була  вчительська)  і сам перемотав мені онучі... Мені було соромно до сліз, та я не плакав, хоч біль образи нестерпно давив мені груди...    Багато було прикрощів, але все минулось... Старший на два роки брат Леонід закінчив 7 класів і пішов працювати,  щоб я міг вчитись далі».

У 1957 році В. Солоченко закінчив середню школу. Два роки працював на заводі, потім служив у Армії повітряним стрілком-радистом, у вільний час танцював у військовому ансамблі. Поете згадує: «У мене були хороші, чуйні командири, вони мені порадили далі вчитися. Так мене було зараховано на річні підготовчі курси, закінчив їх і вступив до Кримського педагогічного інституту ім. М. В. Фрунзе, який закінчив у 1966 році». Відтоді письменник більшевже 30 років працював вчителем у своїй же рідній Сухачівській школі міста Дніпропетровська. Одружений,  має двох дітей.

Про свій поетичний шлях В. Солоченко розповідає: «Римувати свої думки почав ще зі школи, та  тільки  останні роки стали плідними не тільки на вірші, але й на пісні. Сам співаю і маю неабиякий багаж класичної російської і особливо української пісні. З українською піснею побував у багатьох містах колишнього Радянського Союзу, а також у Німеччині».

За активну пропаганду української пісні впродовж багатьох років у січні 1996 року на Великій кобзарській Раді м. Києва В.С. Саладченко був прийтий в кобзарі України.

·                   Виразне читання поезії «Дмитру Яворницькому».

Яворницький – ім'я величаве,

Надзвичайне, велике, стрімке,

Для міста  Він – сонце яскраве,

Це поле пісень запашне.

Життям Він пам'ятник створив,

У пошуках – шукав неспокій,

Заради цілі знахідками жив,

І до останнього служив меті високій.

Збирач української пісні,

Фольклорного співу краси,

Де грати самотності тісні,

Де барви – краплини роси.

Посіяне в душах насіння

Легендами в дітях живе,

В зернятах – батьківське коріння,

Роками нас гріє, росте.

Велика душею Людина,

Творив для людей навіки.

Музей не затьмарила днина,

Стоїть він з легкої руки.

давнини експонати,

Бурхливими мріями жив.

Сходив він долини і хати...

Творіння докупи зложив.

Людина, яку поважали,

Вельможі знімали шапки...

Далеко за  межами знали

Про його величаві думки.

Шануймо у камені велич!

Шануймо батьківський поріг!

Живим! Рідна пісня і келих,

Які Яворницький  зберіг!

·                   Аналіз поезії за допомогою вчителя.

– Про що йде мова в поезії? Визначте тему твору.

(У поезії автор звертається до образу Д. Яворницького як видатної особистості, збирача фольклору, історичного минулого України. Перед нами постає непересічна особистість, адже Д. Яворницький шукає неспокій у пошуках неоціненних скарбів батьківського коріння, тому і поважали цю «велику душею Людину», знімали перед ним шапки. Його скарби – рідна пісня та давні експонати, які Яворницький зберіг для сучасних і майбутніх поколінь. Отже, в поезії возвеличується життєвий подвиг Д. Яворницького в ім’я України).

– До якого жанру лірики належить поезія? Доведіть.

(Ця поезія має яскраво виражена громадянське звучання, в ній прослідковуються мотиви любові до Батьківщини, служіння своєю плідною працею на її благо, отже, за жанром це громадянсько-патріотична лірика)

– В яких рядках звучить ідея (головна думка) твору?

       Життям Він пам'ятник створив,

      У пошуках – шукав неспокій,

      Заради цілі знахідками жив,

      І до останнього служив меті високій.

·                   Повідомлення групи літературних критиків та теоретиків літератури висновків аналізу поезії.

За жанром це громадянсько-патріотична лірика. В поезії розкривається значення образу Д. Яворницького як видатної особистості, збирача фольклору, історичного минулого України. Автор закликає нас шанувати «батьківський поріг, рідну пісню і келих» - наше історичне минуле, «які Яворницький зберіг!»

5. Дослідження поезії Лесі Степовички «Монолог Дмитра Яворницького».

·                   Повідомлення групи «Біографи» фактів з життя письменниці.

Олександра Несторівна  Булах  (літературний псевдонім - Леся Степовичка) народилася 21 травня 1952 року у селищі Петриківка Царичанського району на Дніпропетровщині. Походження - із селян-хліборобів. Предки її - славні запорожці: козак Іван Булах та отаман Іван Булах, що були відомі своєю мужністю в боях й тим, що жертвували срібні речі, хрести на церкву.

Леся навчалася  в українських школах-інтернатах № 5 та № 1 міста Дніпропетровська. Після закінчення середньої школи працювала робітницею на заводі, швачкою-мотористкою на фабриці «Універсал». Пробувала вступати до університету, що було нелегко, бо конкурс на цей престижний факультет і фах складав від семи до тринадцяти чоловік на місце. Наполеглива дівчина вступила до Храму знань з третьої спроби і закінчила у 1976 році романо-германське відділення філологічного факультету Дніпропетровського державного університету, отримавши диплом «з відзнакою». За фахом Леся  Несторівна філолог-германіст, викладач і перекладач німецької мови. Працювала викладачем кафедри германської філології у Дніпропетровському університеті та кафедри іноземних мов Дніпропетровського металургійного  інституту.  Закінчила  аспірантуру, автор кандидатської дисертації на тему Граматико-стилістичні особливості епістолярного  жанру". Має низку наукових публікацій з германістики. Закінчила курси перекладачів, у 1988-1998 роках працювала перекладачем німецької мови в Україні, Німеччині, Австрії, Бельгії, Люксембурзі. Протягом 1995-1996 років жила у Західному Берліні.

Вже студенткою Леся віршувала, її художні переклади із Гайне, Борхерта, Гете друкувалися  в  університетській газеті «Лінгвіст». У 1970-их  в обласній пресі (зокрема,  «Прапор юності», «Днепр печерний») з'явилися  її перші нариси про мистецтво,  театр,  студентське життя. Та її літературний талант  рясно  розцвів вже в роки Незалежності. Активно  заявила про себе як поетеса,  публіцист, перекладач, прозаїк в середині 90-их років XX століття, і, за висловом поета Віктора Коржа, «стрімко увійшла в  сучасну літературу». Автор збірок поезії і прози  «Галатея» (1998), «П'ємонт – недалеко» (1998), роману-есе про Степана Хмару «Rаrа аvis» («Біла ворона», 2000), дитячої книжки казок О. Крилова «Каtег Ваsіliо» (переклад на німецьку мову, 2001), збірок поезії «Стоим на звездном сквозняке» (2002), «Медитації пташиного крила» (2003), роману «Шлюб із кухлем пільзенського пива» (2007) та книги прози «Німці в городі». Упорядник книги-енциклопедії «Слово про літературу та письменників Придніпров'я» (2005). Автор низки творів-есе про творчість письменників О. Гончара, О. Зайвого, М. Чабана, І. Сокульського,                 Я.  Славутича,  І. Шаповала, М.  Миколаєнка, В. Буряка-Селіванова, Г.  Бідняка,            В.  Бурхана, С. Андрєєва, В. Сологуба, В. Рубана, В. Ніколенка, І. Павлюка та інших.                         

Член   Національної  Спілки  письменників України.  Леся Степовичка –  дипломант літературного конкурсу ім. О. Гончара журналу «Бористен» 1997 року (номінація «Публіцистика») та 2001  року (номінація «Художній переклад»). Лауреат  літературної  премії ім.  Валер'яна Підмогильного  (2004, номінація «Публіцистика»,  за роман «Rаrа аvis») та літературної  премії ім.  Івана Сокульського  (2004, номінація  «Поезія»,  за книгу «Медитації пташиного крила»). На  2-му Міжнародному книжковому форумі в Тернополі (2004) роман-есе Лесі Степовички «Rаrа аvis» здобув перше місце в номінації «Політичний портрет».

Автор слів «Гімну Дніпропетровщини» (музика Ю. Кутепова). На вірші Лесі Степовички написали пісні, окрім названих, композитори І. Тищенко, Наталя Серебряна, Ганна Виставна, Валентина Мартинюк, М. Дяченко та інші.

      З 2002 року – голова правління Дніпропетровської обласної організації Національної Спілки письменників України. Член Ради НСПУ та член Президії НСПУ (Київ).

Леся Степовичка – відомий громадський  діяч. Щоб  підтримати  виборчий блок «Національний Фронт», була висунута  кандидатом від Української республіканської партії на вибори до Верховної  Ради у 1998 році. Член Всеукраїнського жіночого товариства  ім. Олени Теліги.

Нагороджена  Почесною відзнакою  Міністра культури і мистецтв України «За досягнення в розвитку культури і мистецтв» (2003), Почесною відзнакою НСПУ (2004). Має  Подяку  Президента  України  Віктора Ющенка «За активну  участь в  Помаранчевій революції» (2004). Має державну нагороду «Заслужений працівник культури України» (2007).

·                   Виразне читання поезії «Монолог Дмитра Яворницького».

«Працюй, працюй, допоки стане сили,

 І не зважай, що плещуть вороги».

 «Допоки руки служать, краю милий,

 Не пожалію серця і снаги!» -

 Так я чинив, і розступались води,

 і оживали древнощі святі.

 І отаман Сірко на бій виходив,

 і шаблі блискали на сонці золоті.

 Століття – мить, для вічності – дрібниця,

 Кістки в землі, а кров влилась – в зорю.

 Я не пропав, ваш характерник Яворницький,

 іду музеєм, з вами говорю.

 Ну як ти тут без мене, Дике поле?

 І ви, баби мої, я так вас всіх люблю!

 Вам, бачу, стало більше волі й долі,

 Чому ж я й досі неспокійно сплю?

 Торкнуся кобзи, і струна озветься,

 і скрипне віз чумацький в тиші зал.

 Працюйте, сестри, не шкодуйте серця!

 Ще віз отой не все вам розказав!

 Ще пирхне коник – де ти, Калнишевський?

 І чайка скрикне – і впаде полуда з віч:

 була цариця тут, та друга, а не перша,

 а першою була – Козацька Січ!

 Співають кобзарі. їх Дніпр сивий слуха,

 і диха степ, і Час, що не пощез.

 Де мій ціпок? Подайте капелюха!

 Ну, я пішов. Побачимося ще.           

·                   Аналіз поезії за допомогою вчителя.

–              Заради якої високої мети ліричний герой вибрав собі гасло «працюй, працюй, допоки стане сили»?

–              Який наслідок мала така наполеглива праця?

–              Як зрозуміти рядки      

Століття – мить, для вічності – дрібниця,

Кістки в землі, а кров влилась – в зорю.

Я не пропав, ваш характерник Яворницький,

іду музеєм, з вами говорю.

–               Заради чого мають працювати, на думку ліричного героя, кам’яні половецькі баби із колекції історичного музею?

–              Чому першою царицею для ліричного  героя була Козацька Січ?

–              У яких рядках висловлює поетеса надію на те, що справа Д.І. Яворницького буде жити вічно?

–              До якого жанру лірики належить поезія? Доведіть.

–              Визначте тему поезії та ідею поезії.

–              Чому, на вашу думку, автор використовує форму монологу, подаючи образ Д. Яворницького як реально живої людини?

·                   Повідомлення групи літературних критиків та теоретиків літератури висновків аналізу поезії.

За жанром це громадянсько-патріотична лірика з філософськими мотивами.  Автор використовує форму монологу, адже так можна влучно дати об’ємну характеристику особистості видатного академіка, основне життєве кредо якого – невтомна праця в ім’я України, краю милого, щоб «оживали древнощі святі».  Музей, який став життєвою долею Д. Яворницького, - це вічна пам'ять про невтомну наполегливу працю. Адже завдяки вченому «Час ще не пощез».

6. Дослідження поезії Сергія Бурлакова «Яворницький».

·                   Повідомлення групи «Біографи» фактів з життя письменника.

Бурлаков Сергій Романович   народився 21 червня 1938 р. в с. Білогорівка Лисичанського   району на Луганщині. Закінчив Дніпропетровський університет. Працював головою правління  Дніпропетровської організації СПУ.  Нагороджений орденом та Почесною Грамотою Президії  Верховної  Ради   України. Автор поетичних збірок: «Трояндові світання», «Русло», «Сфери», «Бистрина», «Доброчин», «Зодче літо», «Краса — з любові», «Неопалима врода», «Золоті  ранети»,  «Віра», «Рельєфи», «Зустрічний рух», «В твоєму імені», «Сонети», «Забава» та ін. Твори видавались також у перекладі на російську мову.

·                   Виразне читання поезії « Яворницькому».

Вусань статечний, а в роботі леґінь,

Поринутий у вир стрімких століть.

Он – придивімось – край Дніпра стоїть,

Важкий ціпок в руках тримає легко.

У цих місцях його думкам підлеглі

І скіфські баби, й січовий синкліт.

Які тут битви полишили слід!

Лиш по кістках гіркий пройшовся легіт.

Мов одкровення, Рєпін-побратим

Побачив тут, над урвищем крутим,

Лукавинку очей, велику силу серця.

Вона в найтяжчій скруті не здається,

А йде до істини, до суті, до глибин.

Таким він був! Звитяг козацький син!

·        Аналіз поезії за питаннями груп літературних критиків та теоретиків літератури, підготовлених дома.

–                   Як замальовується зовнішність академіка Д.І. Яворницького? Чи відповідає цей опис реальній дійсності?

–        Що означають рядки «Вусань статечний, а в роботі леґінь»?

–        Про які битви йде мова у творі?

–        Прокоментуйте рядки, як вони пов’язані з творчістю І.Ю. Рєпіна? (Про яку картину І.Ю, Рєпіна йде мова?)

Мов одкровення, Рєпін-побратим

Побачив тут, над урвищем крутим,

Лукавинку очей, велику силу серця.

– Доведіть текстом, що автор високо цінує значення особистості Д. Яворницького.

– Визначте жанр поезії.

– Визначте тему та ідею поезії.

·                   Повідомлення групи літературних критиків висновків аналізу поезії.

За жанром поезія С. Бурлакова «Яворницькому» -  громадянсько-патріотична лірика. Автор говорить про легендарну постать академіка Д. Яворницького, його невтомну працю у вивченні історії рідного краю. Адже саме завдяки дослідженням академіка до нас дійшла славна історія великих історичних епох – від кам’яних половецьких баб до славних січових битв. Велика сила серця Д. Яворницького живе і понині, адже він відкрив глибоку історичну істину.

ІV. РЕФЛЕКСІЯ  

Формування висновків про висвітлення образу Д. Яворницького у творчості поетів Придніпров’я (узагальнення результатів дослідження)

1.                  Повідомлення висновків дослідження учнями. Узагальнення результатів дослідження.

Ми дослідили поезії наших земляків-поетів, які звернулися до теми                    Д. Яворницького. Образ легендарного академіка розкривається, в першу чергу, як видатної особистості, збирача фольклору та історичного минулого України, акцентується увага на з його неоціненнім значенні у вивченні історичного минулого нашого рідного краю. Д. Яворницький з поезії наших поетів-земляків постає перед нами справжнім патріотом, доля якого – це доля рідної України. Перед нами розкривається непересічна особистість видатного історика, неатомного трудівника і патріота. За жанром проаналізовані поезії належать до громадянської і патріотичної лірики із філософськими мотивами.

Поезії, присвячені Д. Яворницькому, закликають нас шанувати наше історичне минуле, «які Яворницький зберіг!»

2.                Робота з епіграфом. Підтвердження гіпотези дослідження.

·        Слово вчителя

Висновки, що зробили наші творчі групи протягом уроку, підтверджують слова     В. Солодченка, які є епіграфом нашого уроку (вчитель читає епіграф). Адже перед нами дійсно постає легендарна величава постать нашого легендарного земляка, що створив собі пам’ятник своєю невтомною працею в ім'я високої мети – вивчення історичного минулого України та нашого рідного краю.

V. ПІДВЕДЕННЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ, ОГОЛОШЕННЯ ОЦІНОК

Декламування вчителем поезії Гаврила Прокопенка «Яворницьклму.  На перенесення праху академіка Дмитра Івановича Яворницького до історичного музею у 1901 році»

З пітьми байдужості музей

Вас повернув під стіни милі.

Когорта кам'яних людей

Зімкнула стрій навкіл могили.

         Образи давні хай  мовчать:

         Тут цвірінчать безжурні зграї,

         Страшний Козак не сходить з чат,

         Чаклун Мамай на кобзі грає.

Ніхто вже Вас не скривдить тут,

Не втнуть «добродії»  ніякі...

Хіба що в гості забредуть

Діди з Микільського й Кайдаків.

         Згадають Ненаситця рев,

         Буруни з  люті посивілі —

         І про нове, і про старе

         Погомонять...

                       Михайло Білий

Похилий та  бадьорий ще,

Розкаже, як цупкої моці

Він вашим заживав борщем,

Либонь, у тридцять третім році:

         «В музейнім глечику  носив

         Мені... від жінки потаймиру...

         Бо академік, як і  всі,

         Теж бідував тоді надміру».

...Спіть, Дмитре  Йвановичу, спіть...

Бринить воріння яворине,

І не полохає степи

Порогів реви ще звірине.

         Нова доба похід сурмить.

         Новітні клопоти на світі.

         Але не занедбали ми

         Шляхетні Ваші  заповіти.

Ми їх ревниво бережем,

Аби не впасти в невідь ницьки...

Нам запорозький кінь ірже —

Гордіться, батьку Яворницький!

VІ. ПОВІДОМЛЕННЯ ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ

(Завдання даються за ступенями складності, залежно від індивідуальних особливостей і нахилів учнів)

1. Написати (на вибір) творчу роботу на основі результатів дослідження:

·                   Твір-дослідження «Образ Д.І. Яворницького в творчості поетів Придніпров’я».

·                   Письмове повідомлення: «Інтерпретація образу Д.І. Яворницького в творчості поетів Придніпров’я» (огляд поезії з їх аналізом)

2.                 Вивчити напам’ять на вибір поезію, присвячену Д. Яворницькому, вміти мотивувати вибір саме  цієї поезії.